Кусати — Фразеологічний словник української мови

Кусати губи. Виявляти почуття досади, образи, заздрощів і т. ін.

  • [Пузир:] Восени поїдемо., в земський банк — нехай всі ті, що сміялися з мого кожуха, губи кусають! (К-Карий)
  • Піти ще по двору проходитись, хай дивляться та губи кусають! (Стар.)

Кусати за п'яти. Таємно чинити зло, робити підлість і т. ін.

  • Пан обозний — псяюха з тих псяюх, які в ноги не тільки панам і гетьманам, ай простому людові кланяються, щоб кусати за п'яти... (Ільч.)

Кусати [собі] лікті. Виявляти велику досаду, шкодуючи з якого-небудь приводу; жалкувати.

  • Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали [головою сільради], та пізно (Збан.)
  • — Ех, Зіньку, Зіньку,— зітхнув сторож.— Допарубкуєтесь ви, що прогавите Тетяну. Будете кусати лікті (Добр.)
  • Катря йому законна дружина, все старе давно минулося й більше не повернеться. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (Кучер)