лантух (мішок) з кістками [з маслаками], ірон. Дуже худа, виснажена людина; худий. Черевний тиф, туберкульоз і жовтуха перетворили її дужого, вродливого сина на чорний лантух з маслаками, в якому ледве тліла іскра життя (Перв.). Синоніми: кістки та шкіра; одні мощі; ходячий мертвець (у1 знач.). лантух (мішок) з половою, ірон. 1. Огрядна, неповоротка і т. ін. людина. Той лантух з половою в окулярах займав півкабіни ліфта. 2. Нерозумна, нерозсудлива, слабовольна і т. ін. людина. [Катерина (до Галі):] Виходить, батько твій без твоєї згоди [видає тебе заміж] ">.. Що він собі думає, лантух з половою, що це йому старий режим?! (Корн.); (Катерина [до Олексія]:) А, та що тобі говорити, коли ти сам мішок з половою, макітра кучерява (Корн.) Синонім: тютя з полив'яним носом.'
Лантух в інших словниках
| Лантух — Тлумачний словник української мови |
| Лантух — Великий тлумачний словник сучасної української мови |