Ой (о, рідко і) леле (леле-леле). Уживається для вираження здивування, страху, жалю, захоплення і т. ін.
- Макар Іванович, зазирнув у передпокій, і охолов. Ой, леле! Офіцер... Макарові Івановичу аж у очах потемніло (Коцюб.)
- Ой, леле, Христя вже пішла, а я ще сиджу (Вас)
- Раптом він — о леле! — у стіні побачив двері ще якісь чудні (Бажан)
- Гульк, а там [у газеті] стаття на мою книжку. Читаю. І леле! Від збірки оповідань тільки мокре місце лишилося [Літ. Укр.]
- Ой леле-леле, чого тільки не чували ми тут (Вишня)
Пор.: Леленько моя. Синоніми: матінко моя; Боже мій; чи ти ба!
Леле в інших словниках
| Леле — Великий тлумачний словник сучасної української мови |