Лицар — Фразеологічний словник української мови

Лицар без страху і догани, книжн. Людина великої сили волі і високих моральних якостей.

  • (Милевський:) Заспокойтесь. [Орест:] 0 знаю, що ви лицар без страху і догани (Я. Укр.).
  • Ми лицарі всі без догани й страху, Ми в серці ховали не марну пиху, а цноти, що зрощує слава (Л. Укр.).

Лицар печального образу, книжн. Наївна людина, пустий мрійник, що нагадує Дон-Кіхота.

  • — Ти й сама у нас, як Дон-Кіхот! Що він мав на увазі? Що довга вона та худа, як лицар печального образу? Чи вважає, що самостійне життя своє вона починає боротьбою з вітряками (Гончар).

Лицар серця чийого. Об'єкт чого-небудь кохання; коханий.

  • [Семен:] /, може, Надійка знайшла вже лицаря свого серця? (Мороз).