Лишенько — Фразеологічний словник української мови

Лишенько напало на кого і без додатка, нар.-поет.

У когось неприємності, нещастя і т. ін.

  • [Жаби:] «Ой, Доле, змилуйся в пригоді! Напало лишенько та й годі: Король просвітку не дає, Клює нас та й клює!» (Гл.).

Пор.: лихо обсіло.