Лоскотати — Фразеологічний словник української мови

Лоскотати очі чиї, кому, які. Привертати до себе увагу; дивувати, дратувати своїм виглядом.

  • Страшне й прокляте (Чіпчине дворище), стало воно тепер навдивовижу всім людям, лоскотало їх заздрі очі (Мирний).

Лоскотати / полоскотати нерви кому, жарт. Впливати, діяти на кого-небудь; турбувати, бентежити, хвилювати когось.

  • Мода — це умовна, дуже умовна красивість — чи потворність, яка лоскоче нерви тим, кому такого лоскоту хочеться (Рильський).
  • Письменник покривив у романі проти правди, примазав, заліпив зло. 6 ще такі книжки, є. Полоскоче письменник читачеві нерви, ав кінці твору — всі одужують, одружуються, вселяються в нові квартири (Мушк.).