Лупнути — Фразеологічний словник української мови

Лупнути (діал. Липнути) очима.

1. на кого — що і без додатка. Глянути, зирнути на кого-, що-небудь.

  • Він сів, лупнув очима на світло (Мирний)
  • Левко тільки лупнув очима на Юрка (Стельмах)
  • Роман липнув на його [нього] очима і знов втирив очі у вікно (Н.-Лев.)
  • — Де ти гроші подів, ледащо, кажи, де?.. А він [Карпо] тільки липне очима та й мукне... (Коцюб.)

Пор.: лупати очима (в1 знач.).

2. Прокинутися; опритомніти, розкривши повіки.

  • Лупнув очима [Максим], підвів із постелі голову, прислухається (Вас)
  • Не здержалася [Оксана], проговорила, хлипаючи: «Матіночко! рідненька... Чи се ж ти?..» Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Кв.-Осн.)