Людях — Фразеологічний словник української мови

На людях. У присутності кого-небудь; публічно.

  • Давидові чомусь так весело. Трохи й тривожно, але то — пусте. Ну, що вони йому зроблять? На людях не займуть (Головко).
  • Мої старі жили, наче молодята: не тільки на людях, ай поміж собою вони увесь вік були делікатні, уважні, привітні (Стельмах).
  • Вони (Черниш і Ясногорська) теж поцілувалися — довго і міцно, видно — вперше, на людях, при всіх (Гончар).

Синонім: на миру.

По людях ходити див. ходити.

У людях, заст. На заробітках, у наймах.

  • Як занедужала в людях, батько й мати прийшли й забрали мене з дитиною до себе (Барв.).