Ліку — Фразеологічний словник української мови

Без ліку (Лічби) кого, чого і без додатка. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь.

  • А людей, людей! без ліку, та все чужі — минають і не глянуть на тебе (Вовчок).
  • В приступах ніжності вона [Антоніна] обслинювала папіроси, які курила без ліку, і втикала йому [Івану] в уста, або виривала для себе папіроску від нього (Коцюб.).
  • Гуркочуть льотчики, змітаючи з лиця землі ворогів без ліку (Довж.).
  • Тут землі щедрі, Тут річок без ліку (Костенко).
  • Хоча в Галілеї на ту пору й жило язичників без ліку, ..поганського культу там не існувало (Людина і світ).

Без лічби.

  • Пани тільки ієй думають, як би нас. мечем упокорити.. І так уже нашого брата-козака без лічби помучено (Панч).

Пор.: не лічено; не лічити.

Не знати ліку див. знати

Нема ~ див. нема