Літо — Фразеологічний словник української мови

Бабине літо.

  • Теплі, сонячні дні на початку осені. Бабине літо до Петра тілько [Укр. присл.].
  • День був ясний, сонячний та теплий. Починалось бабине літо (Ле).
  • Павутиння, що літає в повітрі в теплі осінні дні. В'яже [вдова Марта] свої думки, мов осіннє сонце бабине літо по стерні (Кос.).
  • Прозорі мережива бабиного літа летіли на табір (Д. Бедзик).
  • Бабині літа. Коралами, дивлюсь, пишається шипшина, Червоні ягоди на сонці аж лоснять, Задумалась верба, мов по вінці дівчина, І літа бабині летять кудись, летять... (Поліщук).