Маг — Фразеологічний словник української мови

Маг і чародій (чарівник, заст. чудодій), жарт.

Людина, яка робить щось дуже легко, вправно, спритно, красиво і т. ін.

  • Карцев, не поспішаючи, вправа за вправою, день за днем учив обох Ольг, і робота давала наслідки.. Одного разу., зустрів їх біля трибуни [підполковник] / задоволено сказав: — Ваш Карцев — маг і чародій (Собко).
  • Коли ж наступала пора полювання на дичину, ніхто не міг зрівнятися з Ніколає.— Маг, чарівник! — говорили люди, коли юнак ніс на плечах десяток добрих качок (Чаб.).