Мале — Фразеологічний словник української мови

І мале і велике (старе). Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі.

  • Дивлюсь — з лози іде Різак,— Його мале й велике знає: Сокири нашої свояк, По всіх усюдах він буває (Гл.).
  • І старе і мале. Оповістив батюшка... щоб усі, скільки є у селі людей, щоб і старе і мале, щоб усі зібралися до церкви (Кв.-Осн.).
  • Вже по два рази пробігали по всіх хатах дворові, приказуючи, щоб усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Хотк.).
  • Старі й малі. Під високим тином коло сільради ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (Кучер).

Пор.: від малого до старого.