Мигнути — Фразеологічний словник української мови

І (оком) не мигнути. Дуже уважно, не відриваючись, дивитися на кого-, що-небудь.

  • Тесляр на наймичку свою, Неначе на свою дитину, дивиться; і час мине, А він і оком не мигне (Шевч.)
  • Застигла Ганна й не мигне (Дор.)

Мигнути (мелькнути) п'ятами, жарт. Швидко побігти.

  • Половина пластунів мигнула п'ятами й понеслась за тракторами (Трубл.)

Мигнути оком. Подати мімікою якийсь знак.

  • — Брешеш! — сказав беззаперечним тоном баришник. — Ти не пив шампанерії... — Я? Та шампане- миготить рія для мене була отак — тьху! Тільки оком мигну — і вже на столі (Шиян)

Як оком мигнути див. моргнути.