Мило — Фразеологічний словник української мови

[аж] мило встало на кого, жарт. Хто-небудь дуже стомився, заморився від великого напруження.

  • Він одно поганяв свого Гнідка, на котрому аж мило устало (Мирний).

[аж] мило [клубками] падає [котиться, летить / т. ін.] з кого. Хто-небудь дуже стомився, заморився від великого напруження.

  • «Вгамуйся, Іване,— встряв у сутичку Микола Гуртовий.— Куди така робота годиться? Поглянь: з тебе он уже мило падає. Ні, хлопці, так далі не піде» (Ткач).
  • [Кирило:] Як сяду було на неї [на відьму], та замордаю [надягну повід], та як почну хвайдою маніжити, аж мило з неї клубками котиться!.. (Кроп.).

Пор.: мило встало.

Вганяти в мило див. вганяти; міняти шило на ~ див. міняти.