Не минати (не минатися) / Не минути (не минутися) марно [безслідно, даром / т. ін.]. Мати, давати певні наслідки.
- В картині О. Бубнова «Тарас Бульба», наче в дзеркалі, видно, як не минається даром навіть талановитим художникам нехтування яскравою типізацією (Довж.).
- Сон, що сниться у неділю рано,— Зроду-звіку не минав здарма (Л. Укр.).
- Боротьба прогресивної інтелігенції за людські права, проти зла і несправедливості, що їх чинив панівний клас, не минула марно, вона розбудила народ [Веч Київ].
- Страйки 1895—1986 років не минулися марно. Вони принесли величезну користь російським робітникам (Ленін).
Не минати хати чиєї і без означення. Заходити до кого-небудь, часто бувати у когось.
- «Чудна ти,— відказує їй [Парасці].— Чоловік з дороги перегрітись забіг,— як же його не привітати? Спасибі, що хати не минає» (Мирний).
Минати в інших словниках
| Минати — Тлумачний словник української мови |
| Минати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |