З миром. 1. З сл. прийти, звєрнутися / т. ін. З добрими намірами, по-доброму.
- Гей ти, степ угорський, пушта зелена! Чи ти бачила грізне руське військо, що до тебе з миром прийшло? (Хижняк)
2. З сл. пускати, відпустити / т. ін. Не караючи, не чинячи перешкод.
- Повстанці виділили їм [грецьким матросам] старий рибальський баркас на веслах і, побажавши вдруге не попадатись, з миром відпустили в море, до своїх (Гончар)
3. З сл. іди, ідіть, зоставайся / т. ін., уроч. Уживається для вираження доброго побажання при прощанні, розставанні; щасливо.
- [Годвінсон (береться за шапку):] Зостаньте [зоставайтеся] з миром! (Л. Укр.)
Одним миром мазані див. мазані
Усім миром. Гуртом, спільно, разом.
- [Варвара:] Усім миром полоти їх [будяки], бо держава — це ми всі (Корн.)
- Усім миром ідуть на страшну війну, на ворога лютого (Тют.)