Молити — Фразеологічний словник української мови

Молити Бога (Господа) за кого — що, рідко Про що і без додатка, заст.

1. Турбуватися, переживати за когось, бажати комусь всього доброго.

  • Я за тебе буду бога молити (Кв.-Осн.).
  • Давно вже я молю бога, що коли доведеться помирати, то щоб на війні, за праведне діло (Довж.).
  • Мореплавці, які вперше проходили тут [у протоці], не один раз молили бога про щасливе повернення (Ю. Янов.).

2. Виявляти своє задоволення; радіти.

  • Ще, моліть бога [каже панич], що вона вас за одно страждання позиває, а за те й мовчить (Мирний).

Слізьми (сльозами, слізно) Молити кого і без додатка. Дуже просити кого-небудь про щось.

  • Він радніший би був просити.., сльозами молити, аби тільки забути те, що було (Мирний).

Христбм-Богом молити див. благати.