Молотити зубами (язиком), зневажл., рідко. Говорити непотрібне.
- Де віче — гам і вона [Стефанія]. її за тоту політику вигнали з гімназії, а вона., молотить і далі язиком (Д. Бедзик).
Зубом молотити.
- Раз робити, так робити, а не зубом молотити... Кидай свою сигару та берімося за пилку... (Кучер).