Хоч би [тобі] бровою (вусом) моргнув. Хто-небудь не звертає уваги, ніяк не реагує на щось; байдужий, спокійний.
- Дівчина закохана в нього, а він хоч би бровою моргнув (Добр.).
- Хвилі оскаженіло, з диким ревом кидаються на нас, а він [лоцман] хоч би бровою моргнув. Тільки очі, прикуті до кипучої безодні, видають його напруження й тривогу (Шап).
- [Горпина:] Взяла соломинку та й полоскотала його по щоці, а він хоч би тобі вусом моргнув,— хропе... (Кроп.).