Міна — Фразеологічний словник української мови

Добра міна при поганій грі. Приховування за зовнішнім спокоєм, веселим настроєм незадоволення, страху і т. ін.; маскування. «Московські відомості», цей рупор реакції, вдалися до просторікувань про те, що в Росії ніколи не стояло й не стоятиме «так зване робітниче питання», а значить, у ній не може бути революційно настроєного пролетаріату. То вже була добра міна при поганій грі. І приховувала вона реальний страх перед реальною силою (Наука..).

  • «Московські відомості», цей рупор реакції, вдалися до просторікувань про те, що в Росії ніколи не стояло й не стоятиме «так зване робітниче питання», а значить, у ній не може бути революційно настроєного пролетаріату. То вже була добра міна при поганій грі. І приховувала вона реальний страх перед реальною силою (Наука..).

Кисла міна, перев. з сл. на лиці, на фізіономії / г. ін. Невеселий, незадоволений і т. ін. вираз (обличчя).

  • Аркадій жваво аплодує. З кислою міною на лиці починає аплодувати і Круть (Піде).
  • Помічник начальника пристані виразив на своїй фізіономії зовсім недвозначну й цілком кислу міну (Смолич).
  • Віталій і не підозрював, що зараз сидять у клубі сержанти з досить-таки кислими мінами, бо те місце, де мусила б сидіти між ними Тоня, безнадійно гуляє (Гончар).