Міститися на прокрустовому ложі, чого і без додатка, книжн., рідко. Задовольнятися чим-небудь малим, не претендувати на щось більше, краще і т. ін.
- Та й тепер не раз чується з маси консолід [ованих] опоз (иціоне- рів) крик «розпни його», коли який загонистий пророк не хоче міститись на консолідованому прокрустовому ложі... (Л. Укр.).