Наварити каші [пива, рідко гіркої].
1. Зробити, заподіяти що-небудь [перев. небажане, неприємне і т. ін.].
- А що, як, викравшись помалу, забратися в Рутульський стан? — Шептав Низ в ухо Евріалу: — То каші наварили б там (Котл.).
- Ромусь, ти бачиш, він [директор фірми] тобі перший уклонився...— Дай спокій, заступило мені, що я не бачив його перший. Наварив я собі пива (Вільде).
- Отакий-то був той Брюховецький, такий-то був той гадюка, що наварив нам гіркої на довгі роки! (П. Куліш).
2. Затіяти складну, копітку справу, що може дати неприємні наслідки.
- Одні лише співчували йому пошепки, озираючись, щоб ніхто їх не почув. Другі уникали розмови з ним. Мовляв, сам наварив каші, сам і їж (Ткач).
- Які ж ви будівники нового суспільства, коли самі собі ради не дасте? Наварили каші, а батьки тепер їжте, хоч лусніть... (Добр.).
Пор.: заварити кашу.