Наганяти — Фразеологічний словник української мови

Наганяти (нагонити) / Нагнати холоду кому, на кого. Викликати страх, переляк, занепокоєння, тривогу і т. ін.; завдавати неприємностей комусь.

  • Такого бідному хлоп'яті холоду нагнав, що тільки ще Трохим погляне на нього грізно, так він уже й труситься, як від лихоманки (Кв.-Осн.);
  • — Ви на мене нагнали холоду, Андрію. Я вже просто боюся... Ви щось знаєте, і це мене лякає... (Сліс).

Наганяти (нагонити) / Нагнати чорну хмару на кого. Псувати настрій кому-небудь; засмучувати когось.

  • Було видно, що сіарий Коваль не в настрої.., оцей виїзд молодих нагнав на нього чорну хмару (Кучер).

Наганяти пуду див. давати.