Надривати / Надірвати пупа. Перевтомлюватися, знесилюватися від надмірного фізичного напруження.
- Але в колгоспі люди не надривають пупа, — говорив Антон, крокуючи за Багатирем. (Чорн.)
- Дивись, не надірви пупа. (Чорн.)
Надривати (надсаджувати) / Надірвати (надсадити) серце (душу) кому і без додатка. Викликати душевні страждання, муки.
- Туга і горе Глібовому синові серце надриває (Мирний).
- Гуркотіла музика, звучали пісні, то — сумні, що до сліз надривали душу, то хвацькі, з шаленими танками [Горький, перекл. за ред. Варкентін].
Надривати (надсаджувати) / Надірвати (надсадити) сили. Перевтомлюватися, знесилюватися від надмірного напруження.
- Глущуки, надриваючи сили, тягли на гору візок гною (Чорн.).
- Два вільні дні, замість відпочити, надсаджували [кріпаки] останні сили, будуючи собі злиденні хатинки або нашвидку обробляючи городи та клаптики поля (Тулуб).
Синонім: вибиватися із сил. Антонім: вбиватися в силу (див. вІ знач.).