Називати / назвати речі їх (своїми, власними, справжніми) іменами.
Говорити про кого-, що-небудь прямо, відверто, не приховуючи нічого.
- Розкотисто реготав Маруся. Він саме оповідав тепер подробиці любовних своїх авантюр, називаючи речі їх іменами (Хотк.).
- — Ая, вважаю, що ви звичайнісінький мракобіс... — Ви ображаєте мене, молодий чоловіче! — Зовсім ні. Я називаю речі своїми іменами (Речм.).
Називати в інших словниках
| Називати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |