Налягати — Фразеологічний словник української мови

Налягати / Налягти на ноги. Прискорювати ходу.

  • От якби-то так сталося! — запобігає вперед думкою Пилипко та знай налягає на ноги, поспішаючи до лісу (Мирний)
  • Налігши безжально на ноги, Гнида незабаром побачив Онохрія Литку (Епік)
  • Коли наближалися до села, дитина почала кричати. Грицько і Катерина налягли на ноги (Косарик)

Налягати / Налягти на серце. Охоплювати кого-небудь (про сум, тугу, тривогу і т. ін.).

  • Співаю я, співаю, та й досі не доспівалась до своєї долі... І весело мені, і чогось сум уже налягає на моє серце,— думала Соломія (Н.-Лев.)
  • Я спав у клуні. Тьма тривоги чомусь на серце налягла, і снив про огняні дороги, куди я вийшов із села (Сос)

Налягати на ногу. Шкутильгати.

  • Рана була зовсім пуста. Вовкун промив її водою, зав'язав шматкою, і Ґава міг зовсім вигідно йти, хоч і трохи налягаючи на ногу (Фр.)
  • Гість трохи налягав на одну ногу (Гашек, перекл. Масляка)