Напийся — Фразеологічний словник української мови

Хоч з лиця води напийся [воду пий] 1. перев. з сл. гарний і под. Уживається для вираження вищої міри якості; дуже, надзвичайно.

  • Хоч води з лиця напийся, така пристойна молодиця! (Барв.)
  • Коли бу того чоловіка та жінка була якась нетіпаха, то вже бог з ним. А то ж писана краля, хоч з лиця воду пий (Кучер).
  • Хоч води напийся.— От Петро — багатир, хазяйська дитина, не тинявся по наймах... Ще до того веселий, моторний із лиця гарний, хоч води напийся (Коцюб.).
  • Хоч з лиця воду пити. Парубок на все село: гарний, хоч з лиця воду пити, жвавий, веселий і роботящий (Вовчок).

2. Дуже вродливий, красивий.

  • [Пузир:] Та ти ж його [жениха] ще не бачила, подивися перше: з лиця хоч воду пий, Бова королевич! (К.-Карий).

Синоніми: хоч у рамці вправ; хоч за раму клади; хоч картину малюй.