Натовкти — Фразеологічний словник української мови

Натовкти (натерти) морду (пику) кому і без додатка, грубо. Побити кого-небудь (перев. по обличчю).

  • А яким було наше життя.. Повезеш сіль було в Чаплинку або в Каховку, продаси, нап'єшся — натовчеш комусь морду, або тобі натовчуть... Оце і вся була наша радість (Гончар).
  • А чого бі не посміятися? — Пику натовчу, хоч ти мені й батько (Вас).
  • Швейк вважав доцільним розтлумачити усю безнадійність їхнього становища.— Всім нам натруть морди,— почав він свої слова розради [Гашек, перекл. Масляна].