Наша — Фразеологічний словник української мови

Наша [верх] бере / взяла. Ми перемагаємо. До війська обернувся [Еней].

  • Річ таку їм уджигнув: «Козацтво! рицарі! Трояни! Храбруйте! наша, бач, бере (Котл.).
  • — То що? Фронт тримаємо міцно? Наша бере? — Не зовсім,— відповів похмуро Ваденін (Коцюба).
  • Як же вже рушив Брюховецький з князем до присяги у місто, тоді по всьому полю чернь загукала: — Хвала богу! Хвала богу! Наша взяла! Нема тепер ні пана, ні мужика, нема ні вбогих, ні багатих! Усі поживемо в достатках! (П. Куліш).
  • [Герцог:] О, наче впала з пліч у нас гора! Ха-ха! Так, значить, наша верх взяла! (Крот.).

Синонім: моє зверху.

Наша годинонька див. годинонька.

Наша сестра див. сестра.