Неволі — Фразеологічний словник української мови

По неволі. Всупереч бажанням, через необхідність.

  • Не підеш по добрій волі, то підеш по неволі (Укр., присл.).
  • [Старий рибак:] Був же я, був та у батька один син, Ой мене батько та по неволі одружив (Рудан.).
  • Так-то усякий, як пізна нужду, так по неволі добрим стане... (Кв.-Осн.).

Якої неволі? Уживається для вираження сильного незадоволення ким-небудь, роздратування чимось; чого? навіщо?

  • Зітхнув [дяк]: — Ех, огидло все це мені до краю.— То ви б покинули, якої неволі сидіти в дяках? (Вас).
  • — Кого тут проти, ночі колотить? — Це я, Никаноре.— Ах, це ви? Якої неволі вам? — сердито пізнає її панський попихач (Стельмах).

Синонім: Якого бісового батька?