Незабудь — Фразеологічний словник української мови

На незабудь, з сл. дати. Для того, щоб хтось-небудь пам'ятав, не забував когось, щось.

  • А пастушок на незабудь Дав голосну жалійку в путь, Оту, що сам різьбив на лузі (Нагн.).