Як неприкаяний.
1. Не знати, чим зайнятися через втрату душевної рівноваги, самовладання, спокою і т. ін.
- Жовніри прикотили на берег дві гармати і стали на всю ніч на варту. І Гризельда, і усі двірські ходили, як неприкаяні. Ні в кого й думки не було сісти за роботу (Н.-Лев.).
- — Лізь у погребник! Чого вештаєшся, як неприкаяний? — командував старий Кухта, заганяючи до сховища дітей (І. Щук).
2. У незвичайному для себе стані душевного розладу, у дуже поганому настрої.
- Явдоха, як неприкаяна, йде на роботу, покинувши своїх малят напризволяще вдома (Д. Бедзик).