Несамовитий — Фразеологічний словник української мови

Як (мов, ніби [т. ін.]) несамовитий. У такому стані, що нездатний контролювати свої вчинки, дії.

  • Увійшли [люди] у хату, засвітили каганець, чоловік стоїть, як несамовитий (Стор.).
  • В кедрових палатах, мов несамовитий, Давид похожає [походжає] (Шевч.).