Оббігти — Фразеологічний словник української мови

Оббігти десятою дорогою див. обминати.

Оббігти / Оббігати очима (оком, поглядом).

1. кого, що. Швидко оглянути кого-, що-небудь.

  • Хутко очима оббіг натовп, стрибаючи з обличчя на обличчя (Головко)
  • Артур увесь кипів. Він швидко оббіг очима велосипед і за кілька хвилин вкотив його до магазину (Хор.)
  • Вдова оббігла все оком, пригадала останню свою мандрівну квартиру — панський льох,., усміхнулась (Бабляк)
  • Дівчина зніяковіла і ще прикріше почервоніла. Вона оббігла поглядом кімнату, розшукуючи свої речі [Ю. Янов.]
  • Він ще не встиг оббігти поглядом бур- тинської дороги, як за горою ревнув мотор (Мушк.)
  • Він оббігав поглядом своїх дивно сивих очей тісний форум, різонуло його по самому серцю буйністю барв на святкових шатах (Загреб.)

2. що. Швидко прочитати, проглянути щось написане.

  • Ориська оббігла записку очима й перелякана зімняла [зім'яла] її, мало що не проковтнула (Вільде)