Обгортати (огортати) / Обгорнути (огорнути) душу (серце) тугу ([важким] сумом, смутком / т. ін.). Викликати переживання, душевні страждання, неспокій і т. ін.
- Не несли вони [дні] у моє серце ніякої одради, нічого доброго, а обгортали душу тугу. Топтали мою єдину надію (Мирний).
- Вдруге осиротів Левко. Того, першого, ганебного сирітства він не знав. А друге огорнуло серце важким смутком. Тільки ляже спати, а перед очима спливає вона, мати (Літ. Укр.).
Сум (туга) обгортає [всю] душу (серце).
- Сум всю душу обгортає. Додолу никне голова (Гр.).
- Та коли вже надто тяжко Туга серце обгортала, То співці співали пісню, Пісня тугу розбивала (Я. Укр.).
Тривога обгортає душу.
- Хоч часом їм доводилось дуже скрутно і душу кожного обгортала тривога,— але все, що сталося, не проминуло даремно (Скл.).
Важким жалем огорнулася душа чия.
- Важким жалем огорнулась Михайлова душа при звістці, що комісар Антонен-ко зовсім зліг (Збан.).
Обгортати в інших словниках
| Обгортати — Тлумачний словник української мови |
| Обгортати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |