Обмірювати (обміряти) / обміряти очима (оком, поглядом) кого, що. Уважно, пильно розглядати кого-, що-небудь.
- Там береза висока Зводить голову тихо, Ліс обмірює оком Сизокрила дроздиха (Мал.).
- Двоє військових сидять на лавці в сквері. Мій друг сідає коло них, обмірюючи очима храм і пускаючи дим папіроси невеличкими хмарами (Ю. Янов.).
- Проценко сидів сумний, мовчазний; він тільки коли-не-коли обміряв Христю якимсь жалісливим поглядом (Мирний).
- Тимко обміряв очима сухеньку постать старого, розкреслив вістрям лопати прямокутник..— Що ти мітиш0 Що ти мітиш, щоб тобі руки посудомило! (Тют.).
Обміряти очима з ніг до голови.
- Сказано — документи давай, а не розбалакуй!..— Гнат підозріло глянув на Дорошеві окуляри, обміряв його очима з ніг до голови.— Хто тебе знає, що ти за людина (Тют.).