Обтерти (обітерти) [кривавий] піт з чола чийого (якого), йому. Полегшити чиєсь життя, чиюсь тяжку пр.мію.
- Чи той вибраний Якима голосом пан зі Львова обітре той кривавий піт з мужицького чола (Кобр.).
Обтерти (обітерти, обсушити, осушити) сльози (очі) чиї, кому і без додатка. Заспокоїти, втішити кого-небудь; повернути комусь радість.
- Те бажання — братам помогти і їх сльози обтерти (Фр.).
- А може, ще вернеться син із боїв і очі обітре і жито посіє (Стельмах).
Обітерти (осушити, обсушити) гарячі (гіркі) сльози.
- Була хвилина, що він так хотів і кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось здержався (Мирний).
- Як йому хотілося утішити її, хотілося обсушити гіркі сльози (Мирний).