Обхід — Фразеологічний словник української мови

В обхід

1. Обминаючи що-небудь стороною.

  • Марійці довелося піти іншою вулицею, в обхід (Донч.).
  • Стежка забирала праворуч в обхід глибоких, іще свіжих воронок (Піде).

2. військ. Оточуючи з флангів.

  • Бійці залягли. Двоє автоматників побігли в обхід противника (Довж.).