Обіймати — Фразеологічний словник української мови

Обіймати (обнімати) / обійняти (обняти) [щасливим] оком [[теплим] поглядом / т. ін.] кого, що.

1. Оглядати кого-, що-небудь, дивитися, на когось, щось, виявляючи почуття симпатії, любові, ніжності і т. ін.

  • Прокіп обіймав оком Гафійку (Коцюб.)
  • Кожного [бійця] обіймає [Воронцов] теплим поглядом, і кожним гордиться (Гончар)
  • Обняла щасливим оком сіру фігурку сина, чужу неначе в довгих аж до підлоги штанах (Коцюб.)
  • Тепер, коли йому, хай навіть жартома, було заборонено дивитись на неї [Марію], він просто обняв її поглядом (Ю. Бедзик)

Пор.: ласкати очима.

2. рідко. Оглядаючи, одночасно бачити що-небудь на широкому просторі.

  • Ліна й зараз звідси, зі степу, мовби обіймає поглядом всю ту недавню подорож, де все повите чарами, де міояиь пісенно освітлює море (Гончар)