Одкотив (як, мов, ніби / т. ін.) камінь з душі (зняв / т. ін.).
1. Перев. чиєї. Хтось допоміг кому-небудь у неприємному, скрутному іт. ін. становищі, врятував від чогось небажаного.
- [Солдат:] Це ж виходить, що вдруге на світ народився і тепер тільки сонце побачив ясне! Ніби камінь з душі одкотили ці люди (Лев.).
2. Комусь стало легко, спокійно після якоїсь дії, вчинку.
- Йому стало веселіше після відвертої розмови, як камінь з душі одкотив.