Опановувати — Фразеологічний словник української мови

Опановувати / Опанувати себе (собою). Долаючи наплив почуттів, емоційне піднесення, заспокоюватися.

  • [Евфрозіна:] Та що ти кажеш?! [На хвилину німіє з дива та обурення, потім опановує собою] (Л. Укр.)
  • Катерина повагом сіла, сердита на саму себе, що відразу не опанувала себе (Жур.)

Синоніми: брати себе в руки (в2 знач.); володіти собою.