Орати — Фразеологічний словник української мови

Орати мілко. Мілко (неглибоко) орати. Поверхово ставитися до виконання, розуміння і т. ін. чого-небудь. Тому горе, хто мілко оре (Укр. присл.).

Орати носом. 1. без додатка. Журитися, сумувати.— А чого, козачко, ореш носом? Мо, вдома що сталося? — допитувався дід (Кач.). Синонім: вішати носа.

  • — А чого, козачко, ореш носом? Мо, вдома що сталося? — допитувався дід (Кач.).

2. куди, що. Падати обличчям куди-небудь, в що-небудь. Він перекидався, орав носом сніг, летів сторч (Сенч.). Пор.: заорати носом.

  • Він перекидався, орав носом сніг, летів сторч (Сенч.).

Орати цілину див. піднімати.