Оставити — Фразеологічний словник української мови

[і] кістки живої (цілої) не оставити (не зоставити), з сл. обмовити, осудити / т. ін.

  • 1. До найменших подробиць. З ніг до голови обсудили: сказано, й кістки живої не Зостали (Номис).
  • 2. з сл. побити, понівечити і т. ін. Дуже сильно, надмірно.— Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не Зостали?..— сказала вона [Мотря], з жалем дивлячись на його блідий вид (Мирний).

Не залишити ласкою кого, заст. Виявити прихильність, підтримку кому-небудь.

  • Випив Кирило Тур горілки й каже: — Уже ж, пане вельмишановний, не Залишив твоєю ласкою і мого побратима [П. Куліш];
  • Кланяюсь, прошу: — Не Залишайте ласкою вашою, добродію, і моїх синів! (Вовчок).