Охопити — Фразеологічний словник української мови

Охопити [обхопити, осягнути, осягти] оком (зором, поглядом, очима) що. Оглянути, побачити перед собою що-небудь на всю широчінь.

  • Берег щодалі більше можна охопити оком (Гончар).
  • Чим далі вони в море, тим ширше відкривається їм надбрежжя своїми безлюдними кучугурами (Гончар).
  • Була смужка вузька — Не було де ступити, А тепер — важко оком Поля охопити! (Гойда).
  • Гори і гори навколо, не охопити їх зором (Шер.).
  • Іноді., закльовувались у голові невеличкі ростки якихось таємних гадок, чогось такого, що не давалося ні думкою обхопити, ні очима осягнути (Мирний).
  • Ліси й ліси.. Скільки їх! Ні поглядом осягнути, ні перейти (М. Ол.).

Обхопити бистрим оком.

  • Бистрим оком обхопив Замфір страшну картину (Коцюб.).