Аж пашіти вогнем (полум'ям). Бути дуже розгарячілим, рум'яним і т. ін. внаслідок сильного збудження, хвилювання і т. ін.
- Сьогодні бачив яв церкві три дами,— почав Леонід Семенович,— вони усі три чогось були червоні, аж пашіли огнем (Н.-Лев.).
- Від співу дівчина зашарілася, обличчя їі вже не було таким кам'яним. Навпаки, воно пашіло вогнем [Мин-ко].
- Схилився [Чіпка] біля неї трохи на лікоть та скоса поглядав на її личко, що від такої несподіваної тривоги зашарілось..— пашіло полум'ям (Мирний).
Пашіти в інших словниках
| Пашіти — Великий тлумачний словник сучасної української мови |