Переламувати / Переламати характер (упертість / г. ін.) чий (чию), кого. Примушувати кого-небудь стати іншим, змінити звички, вдачу.
- Єдиного комісара він терпів біля себе — Данила. І цьому доводилось день по дню переламувати Шведів характер, щодня наражатися на опір командира (Ю. Янов.).
- Майор таки переламав доньчину впертість, хоча зробити було це й нелегко (Гончар).
Переламувати (переломлювати) / Переламати (переломити) [самого] себе. Примушувати себе діяти всупереч своїм бажанням, прагненням, звичкам і т. ін.
- Коли вже Євген не може переламати себе, коли це для нього «перша й остання»... Коли й вона його щиро серцем обрала... То тут потрібен інший підхід (Гончар).
- Все-таки він дуже змінився за ці роки. Адже вистачило в нього витримки не потрапляти на очі Любі, переламати себе (Собко).