Пестун "Пестій" долі [фортуни і т. ін.]. Той, кого дбайливо доглядають, якому потурають у бажаннях і примхах або кому таланить у житті.
- Мати всім керувала, старші сини заробляли, а меншенький був пестуном долі й надією сім'ї (Дмит.)
- Панотець же, пестій долі, любив пожиткувати, та не хотів старати (Март.)
Пестунчик фортуни.
- Кость за обідом не мав вигляду пестунчика фортуни, навпаки, він був далеко блідшим, ніж завжди (Л. Янов.)