Як (мов, ніби і т. ін.) писанка.
1. Який відзначається надзвичайною гармонією барв, ліній і т. ін.; дуже гарний [про неживі предмети].
- Як писанка лани (Сос.)
- Який чудовий хвартух! їй-богу, наче писанка (Н.-Лев.)
- Село на нашій Україні — неначе писанка село, Зеленим гаєм поросло (Шевч.)
2. Гарний на вроду; дуже вродливий [перев. про жінку, дівчину].
- Гарна [молодиця], як писанка, дідько б її взяв, — промовив Єремія (Н.-Лев.)
- Приходь, найду тобі дівчину, як писанку (Стельмах)
Щоб тебе (його, її і т. ін.) писачка писала / списала. Уживається як лайка для вираження незадоволення, гніву і т. ін., висловлених при згадуванні про писання.
- — Іди собі! іди, йди — зайдикав Порох.. Я зараз чоловікові писатиму прошеніє [прохання]..— Щоб тебе писачка списала, проклятий! (Мирний).