Питати — Фразеологічний словник української мови

Питати розуму в кого. Сподіватися на розумні вчинки кого-небудь, чиюсь розсудливість і т. ін.

  • Одважилось [щеня] вхопити шматок м'ясця, щоб не кортіло. Лев бачить, що воно зробило, Та змилосердився — мовчить, Бо у щеняти якого розуму питати?.. (Гл.).

Питати / спитати броду. Розпитувати, дізнаватися про кого-, що-небудь перед тим, як починати щось робити, якось діяти.

  • Про мене, мамо, спитайте броду, — не будете жалкувати на Неми- дору: вона дівчина здорова, робоча (Н.-Лев.).