З плеча. 1. З сл. вдаряти, бити / т. ін. Навідліг, з розмаху.
- Замахнувши з плеча, пустила [дівчина склянку] дзвінко в голову сержанта (Тудор).
2. З сл. говорити, вирішувати і т. ін.
- Не подумавши, зразу.— Як ти все швидко із плеча вирішуєш,— поморщився Дончак (Стельмах).
З чужого плеча. Невідповідний за розміром або вже ношений ким-небудь іншим (про одяг).
- На ньому був одяг з чужого плеча.
Порівняти плеча див. порівняти.